Судом апеляційної інстанції у справі №440/3111/19 підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого повідомлення рішення, якими позивачу донараховано зобов’язання з податку на прибуток та ПДВ на загальну суму 20,1 млн гривень.
Так, контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку платника з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Перевіркою встановлено заниження податку на прибуток на суму 2,2 млн грн та заниження ПДВ на суму 13,7 млн грн у зв’язку з документальним не підтвердженням господарських взаємовідносин платника з 18 контрагентами згідно з договорами купівлі-продажу, виконання робіт, господарські операції з якими не доводять їх фактичне виконання, і отримані на підставі документів, які складені з порушенням вимог податкового законодавства та мають юридичну дефектність.
Суд взяв до уваги доводи представників Головного управління ДПС у Полтавській області про те, що безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій на користь позивача підтверджується первинними документами, що не відповідають вимогам частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88. Надані до перевірки первинні документи не відображають реального руху товарно-матеріальних цінностей між платником та його постачальниками, оскільки у контрагентів (постачальників) відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної доцільності, в тому числі відсутність управлінського, технічного персоналу, основних фондів, транспортних засобів, що підтверджує відсутність здійснення господарської діяльності та відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.
Крім того, Суд погодився з тим, що нереальність господарських операцій підтверджується поясненнями посадових осіб контрагентів щодо непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності даних підприємств, протоколами допиту водіїв, власників транспортних засобів, згідно яких дані особи не підтверджували господарські взаємовідносини з позивачем, на балансі якого відсутнє обладнання для зберігання пального, в обсягах, що придбавалися.
Суд врахував аргументи представників Головного управління ДПС у Полтавській області при прийнятті постанови частково на користь контролюючого органу на суму 16,2 млн гривень.
Відтак, Другим апеляційним судом від 15 жовтня 2024 року у справі №440/3111/19 апеляційну скаргу товариства до Головного управління ДПС у Полтавській області залишено без задоволення; рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року залишено без змін.
Головне управління ДПС у Полтавській області