Наприклад, 16.06.2022
Наприклад, 16.06.2022
Наприклад, 16.06.2022
Наприклад, 16.06.2022
Наприклад, 16.06.2022

Візитівка області

Полтавська область – адміністративно-територіальна одиниця України з центром у місті Полтава. Утворена 22 вересня 1937 року. Населення складає 1 359310 осіб (на 01.06.2021). 

Розташована область у межах українського лівобережного лісостепу і частково степу (відповідно 82 % і 8 % площі). У сучасних кордонах територія Полтавської області складає 28800 кв. км (4,8 % від площі України, 7 місце серед областей, перевищує розмірами більш ніж 50 країн світу, зокрема, Албанію, Кіпр, Кувейт, Ліван, Ізраїль.

На півночі межує з Чернігівською і Сумською областями, на північному заході – з Київською, на заході – з Черкаською, на південному заході – з Кіровоградською, на півдні – з Дніпропетровською, на сході – з Харківською областями. Загальна протяжність кордонів області 1100 км, з яких 162 км проходить по акваторіях Кременчуцького (98 км) та Дніпродзержинського (54 км) водосховищ.

Більша частина території – простора рівнина з середньою висотою поверхні 110 м. Найвища точка області – Деївська гора (204 м) південніше Кременчука, на схилах Придніпровської височини. Найнижча (64 м) знаходиться на березі Дніпродзержинського водосховища, в долині Дніпра.

Північна й центральна частина області розташована в межах Дніпровсько-Донецької западини, серед осадових порід якої виявлено понад 70 родовищ природного газу й нафти. Південь Полтавщини розташований у межах Українського щита, серед кристалічних міцних порід якого криються родовища залізних руд, гранітів, діоритів, сланців. З мінеральних джерел найбільші – Миргородське та Гоголівське.

Територією області тече 121 річка загальною протяжністю понад 4 тис. км. Всі річки відносяться до басейну Дніпра і є його лівими притоками. Найбільші з них: Псел – 717 км (350 км в межах області), Ворскла – 464 км (226 км), Сула – 363 км (213 км), Оріль – 346 км (80 км), Удай – 327 км (129 км), Хорол – 308 км (241 км). Головною річкою є Дніпро – 2201 км (267 км), що омиває Полтавщину з південного заходу. Після спорудження на Дніпрі каскаду гідроелекторостанцій русло ріки збереглося лише в районі Кременчука, решта долини затоплена Кременчуцьким і Дніпродзержинським водосховищами. До поверхневих вод краю належать 124 озера (площею 676 га), 66 водосховищ, 1200 ставків; болота займають 700 кв. м.

Полтавщина має надзвичайно сприятливі умови для життя. Тут зосереджені найродючіші чорноземні ґрунти (6 місце серед областей України). Більша частина площі зайнята сільськогосподарськими угіддями, де переважає культурна рослинність. Сільськогосподарські угіддя області займають 2,2 млн га, ліси складають 9,77% території. Природна флора – понад 1500 видів – групується в лісах, степах, на луках, болотах та водоймах. У цих же природних нішах існують фауністичні комплекси – 65 видів ссавців, 300 видів птахів, 11 видів плазунів, 11 видів земноводних, 46 видів риб. До Червоного Європейського списку внесено 7 видів рослин і 17 видів тварин.

На її території функціонують 11104 підприємства, у тому числі: промислових - 1385; будівельних - 966; сільськогосподарських, лісового та рибного господарства - 2737; торгівлі - 2643. Розвинуті нафтогазовидобувна, нафтопереробна, машинобудівна, хімічна, гірничорудна, автомобільна та текстильна промисловість.

Аграрії області успішно застосовують новітні технології з вирощування та переробки сільгосппродукції та впроваджують екологічний стандарт України.

Область має стабільну динаміку розвитку. За результатами моніторингу соціально-економічного розвитку регіонів за січень-червень 2021 року, проведеного Міністерством розвитку громад та територій України, Полтавська область займає загальне 6 місце за всіма напрямками. 

Полтавський край – унікальна скарбниця національної духовності й культури. Витоки української літературної мови, класичної літератури, театру, образотворчого мистецтва беруть початок на благословенній Полтавській землі. Не випадково Полтавщину називають духовним серцем України.

Полтавці шанобливо зберігають давні традиції національного гончарства, народних промислів, малярства. Із цього вічного коріння продовжує живитися дерево нації, отримуючи нові творчі імпульси.

Неповторна самобутність і краса Полтавського краю, його багата історична спадщина, чисте повітря і цілюща вода обумовлюють важливе значення Полтавщини як екологічно чистої зони відпочинку та туризму.

Справжньою перлиною мережі санаторно-оздоровчих закладів області є курорт міста Миргорода, на який приїжджають відпочити та оздоровитися мешканці з усіх регіонів України та з багатьох країн світу.

Полтавська земля і сьогодні багата на талановитих, працелюбних людей, чиїми зусиллями оновлюється незалежна держава, а рідний край сповнюється величністю і впевненістю у світлому сьогоденні і щасливому майбутті поколінь нової незалежної України.

Культура області цікава та багатогранна. На Полтавщині на початку XVIII століття був створений літопис Самійла Величка, що став основним джерелом вивчення історії козацтва в Україні. Видатною пам’яткою культури того часу залишається літопис ще одного нашого земляка Григорія Грабянки, що мав великий вплив на самоусвідомлення українців – автор показував український народ як рівний серед інших народів, високо цінував його історію та волелюбні прагнення.

Полтавська прадавня земля вигойдала у своїй материнській колисці сотні славетних синів та доньок, котрі впродовж віків наповнювали скарбницю національної і світової культури, науки. Ми досі захоплюємося творами легендарної Марусі Чурай – пам’ятник українській пісні в її образі віднедавна постав біля Полтавського академічного музично-драматичного театру імені М.В. Гоголя. Із селища Чорнухи, босоніж пішов у світ мандрівний філософ, просвітитель, поет, педагог, музикант Григорій Сковорода. Народилися “Наталка Полтавка” і “Енеїда” Івана Котляревського, поклавши початок новій українській літературі. У нашому краї могутньо зазвучала українська класична музика видатного композитора Миколи Лисенка. Полтавщина стала батьківщиною для декабриста Сергія Муравйова-Апостола. Тут народилися незламні патріоти України Симон Петлюра і патріарх Мстислав, вчений-винахідник, творець ракетної техніки і теорії міжпланетних польотів Юрій Кондратюк. Вона виколисала Панаса Мирного і Євгена Гребінку, Леоніда Глібова й Опанаса Сластьона, Миколу Ярошенка, Марію Башкирцеву. Катерину Білокур, Івана Багряного, Василя Барку, Дмитра Нитченка, Григорія та Григора Тютюнників, Олеся Гончара, Павла Загребельного, Василя Симоненка, Олександра Білаша, Платона і Георгія Майбород, Бориса Олійника, Олександру Селюченко, Надію Бабенко, Раїсу Кириченко, Дмитра Луценка, Миколу Шопшу.

З Полтавською землею пов’язані життя і творчість багатьох видатних письменників, діячів культури і науки, зокрема: Тараса Шевченка, Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Давида Гурамішвілі, Василя Кричевського, Володимира Вернадського, Миколи Скліфосовського, Володимира Короленка, Шолом Алейхема, Миколи Зерова, Михайла Зощенка, Олександра Довженка, Івана Козловського, Григорія та Івана М’ясоєдових. 

Серед відомих культурно-мистецьких закладів Полтавщини – Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.В. Гоголя,  Полтавський академічний обласний театр ляльок, Полтавська обласна філармонія, Полтавський академічний симфонічний оркестр, Полтавська обласна бібліотека для дітей ім. Панаса Мирного, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І.П. Котляревського, Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського, Полтавський музей авіації та космонавтики, Державний історико-культурний заповідник "Поле Полтавської битви", Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, Історико-культурний заповідник «Більськ», Національний музей-заповідник М.В. Гоголя, Всеукраїнський центр вишивки і килимарства у м. Решетилівка, Полтавський літературно-меморіальний музей І.П. Котляревського, Полтавський літературно-меморіальний музей Панаса Мирного, Полтавський літературно-меморіальний музей Володимира Короленка, Літературно-меморіальний музей Олеся Гончара в с. Сухе, Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка, Кременчуцький музей історії авіації і космонавтики, Кременчуцька міська художня галерея, Картинна галерея Наталії Юзефович у м. Кременчук, Миргородський літературно-меморіальний музей Давида Гурамішвілі, Чорнухинський літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди та інші.