Ми часто уявляємо митника як людину, що просто перевіряє валізи. Але насправді сучасна митниця — це про математичну точність, дипломатичну витримку та аналітику великих даних.
Сьогодні ми розповідаємо історію Валерія Мірзи, фахівця, який стояв біля витоків створення Полтавської митниці та розпочав свою роботу буквально з перших двох комп’ютерів.
Валерій Михайлович Мірза, член Спілки ветеранів митної служби України та голова профспілки Полтавської митниці очолює сектор митної статистики. Це робота всередині країни, тобто «внутрішня митниця», де замість фізичних бар'єрів — терабайти інформації. Тут панує гіперувага і кожна цифра має значення для економічної безпеки та наповнення бюджету.
Служба в митній статистиці — це постійний іспит на швидкість. Герой нашої розповіді згадує, як одного разу, ще на початку його кар’єри, команда за одну ніч підготувала масштабний аналітичний буклет керівництву служби, на який зазвичай витрачають три дні. Такі стислі терміни та відповідальність за результат — це і є справжній драйв професії.
Понад 30 років тому Валерій прийшов у структуру, яка тільки-но створювалася. Він власноруч налагоджував першу техніку: «Розпочинав з перших двох комп’ютерів», перетворюючи улюблену справу на фундамент для майбутніх поколінь. Сьогодні він впевнений: сучасний митник — це: і аналітик, який працює з великими обсягами даних та ризиками; і охоронець, що дбає про економічну безпеку та наповнення бюджету; і дипломат, який зберігає спокій у будь-якій ситуації.
«Бути митником сьогодні — це поєднувати досвід ветеранів із новітніми цифровими інструментами, залишаючись непохитним вартовим на "воротах країни"» – підкреслює Валерій Мірза.
#Я_митник
Полтавська митниця