Кочура Максим Юрійович народився 7 січня 1979 року у місті Нікополі Миколаївської області.
Дитячі та юнацькі роки пройшли у с. Мозоліївка Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області.
Закінчив Кременчуцький професійний ліцей нафтопереробної промисловості №19, де здобув професію штукатура-лицювальника, плиточника. Потім були роки строкової військової службу у Збройних Силах України.
Після демобілізації працював штампувальником на Кременчуцькому колісному заводі, згодом - робітником у будівельних організаціях та приватних підприємствах Кременчука.
12 травня 2015 року Максим Кочура був мобілізований на захист України як доброволець. Учасник антитерористичної операції на Сході України. Служив кулеметником 13-го окремого батальйону 58-ї окремої механізованої бригади.
Загинув 28 травня 2016 року біля м. Авдіївка Донецької області – автомобіль, в якому їхав Максим разом із бойовими побратимами, підірвався на фугасній міні.
Похований у м. Кременчук.
Указом Президента України № 48/2017 від 27 лютого 2017 року, «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» Кочура Максим Юрійович нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).